- вибувати
- = вибути
(звільнятися з посади, іти з установи, вирушаючи звідкілясь, припиняти там мешкати, перебувати), залишати, залишити, покидати, покинути, виходити, вийти, виїжджати, виїздити, виїхати
Словник синонімів української мови. 2014.
вибувати
Смотреть что такое "вибувати" в других словарях:
вибувати — а/ю, а/єш, недок., ви/бути, уду, удеш; мин. ч. ви/був, була, було; мн. ви/були; док. 1) неперех. Виходити з числа наявних, залишати місце роботи, перебування, проживання і т. ін. Вибувати з ладу. 2) перех. і неперех. Жити, перебувати, працювати… … Український тлумачний словник
вибувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибування — я, с. Дія за знач. вибувати … Український тлумачний словник
вибуваючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вибувати … Український тлумачний словник
вибути — див. вибувати … Український тлумачний словник
від'їжджати — а/ю, а/єш і від ї/здити, ї/жджу, ї/здиш, недок., від ї/хати, ї/ду, ї/деш, док. 1) Вибувати, відправлятися кудись яким небудь транспортом. 2) Віддалятися від певного місця на яку небудь відстань … Український тлумачний словник
лад — ла/ду і ладу/, ч. 1) Стан, коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де небудь; прот. безладдя. Приводити до ладу. Вибувати з ладу. Ставати до ладу. 2) Стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно… … Український тлумачний словник
розсекречуватися — уюся, уєшся, недок., розсекре/титися, е/чуся, е/тишся, док. 1) Вибувати зі складу осіб, причетних до секретної роботи. 2) тільки недок. Пас. до розсекречувати … Український тлумачний словник
вибути — див. вибувати … Словник синонімів української мови
виїжджати — I (їхати звідки н., за межі чогось), виїздити, виїхати, викочуватися, викотитися; вилітати, вилетіти, вискакувати, вискочити (дуже швидко); виповзати, виповзти (звичайно повільно про щось громіздке) II ▶ див. вибувати, вирушати … Словник синонімів української мови
